Дошкільне дитинство — період розвитку емоцій. Через емоційну сферу дитина засвоює знання про навколишній світ, ознайомлюється із загальнолюдськими цінностями, встановлює взаємини з навколишнім середовищем. Дитина через пізнання свого внутрішнього світу, через поєднання його з навколишнім світом вчиться спілкуватися, керувати своєю поведінкою, уважно ставитися до своїх потреб, обираючи при цьому найактуальніші, формувати власні цінності та правила. Це довгий і достатньо складний процес. Інколи дорослі майже не приділяють уваги формуванню і розвитку емоційно-вольової сфери дитини, через це можуть виникати емоційні, нервові розлади у дошкільника, які у шкільному віці набувають подальшого розвитку.
Дошкільне дитинство охоплює молодший дошкільний вік (4-й рік), середній дошкільний вік (5-й рік), старший дошкільний вік (6-й рік, у деяких дітей ще й кілька місяців 7-го року життя). На цьому етапі складається нова соціальна ситуація розвитку, провідною діяльністю стає гра, під час якої дошкільники опановують інші види діяльності, виникають важливі новоутворення у психічній та особистісній сферах, відбувається інтенсивний інтелектуальний розвиток дитини, формується готовність до навчання у школі. Гра є провідною діяльністю дошкільняти не тому, що займає найбільше вільного від сну часу в його житті, а тому, що зумовлює найважливіші зміни у психічних процесах і психічних особливостях його особистості. В ній виникають і диференціюються нові види діяльності, зокрема учення (цілеспрямований процес засвоєння знань, оволодіння уміннями й навичками), яке готує перехід дитини до наступної стадії розвитку — етапу молодшого шкільного віку.
1. Вправа "Вітання" - 1 хв.
Психолог просить дітей поглянути на нього, щоб він міг побачити очі кожної дитини й посміхнутися у відповідь.
(Цим ритуалом починаються всі наступні заняття.)
2. Гра "Іду, іду, іду..." – 3 хв.
Діти сидять на килимі, психолог, вимовляючи слова гри, пасує по черзі кожній дитині, бере за руку, запрошуючи до гри. Таким чином, усі діти йдуть за психологом, тримаючи один одного за руку.
Іду, іду, іду,
Дружка собі знайду,
Хочеш зі мною грати?!
Тоді підемо разом!
(Повторювати відповідно до кількості присутніх дітей.)
3. Вправа "Ми йшли, йшли, йшли..." – 3 хв.
Діти, продовжуючи йти за психологом, проговорюють слова, виразно жестикулюють.
Ми йшли, йшли, йшли,
І що ж ми знайшли?!
Нічого не знайшли! Далі пішли.
Виразні жести: підняти плечі вгору, розвести руки в боки.
Ми йшли, йшли, йшли,
І що ж ми знайшли?!
Дивіться, ми знайшли...
Діти знаходять Зайчика. Психолог повідомляє, що Зайчик прийшов до них у гості, але він боягузик, тому спочатку злякався і сховався.
4. Вправа "Здрастуйте, я - Зайчик"- 2 хв.
Психолог від імені Зайчика вітається з кожною дитиною, називаючи її ім’я в пестливій формі. Діти тиснуть лапку Зайчикові, гладять.
5. Пальчикова гімнастика "Жили-були Зайчики" 3 хв.
Гра повторюється кілька разів.
Жили-були Зайчики на лісовій галявині.
Жили-були Зайчики У біленькій хатинці.
Мили свої вушка, Мили Свої лапки,
Наряджалися Зайці, Надягали свої капці.
Кистями рук покрутити перед Собою “ліхтарики”.
Показуємо вушка, руки вгору, Польці нарізно – “дерево”.
Долонями намалювати Площину, “ліхтарики”, “вушка”,
“будиночок”.
Пальцями правої руки провести По вказівному пальчику, те саме
По середньому.
Потерти правою рукою ліву, потім лівою праву.
Покрутити кистями рук унизу, “вушка”,
потопати ніжками.
Інтерактивні вправи на знайомство та закріплення емоцій.
До уваги батьків!
Аркуші - активні. Дитина повинна або з'єднати відповідності, або відмітити що правильне, що не правильне; перенести відповідні емоції.
Після виконання вправи, натисніть, будь ласка, "FINISH", та оберіть, "Перевірити мої відповіді" (зліва).